Аутоімунний тиреоїдит (Тиреодит Хашимото)

Через низку причин захисна система організму починає сприймати щитоподібну залозу, як небезпеку для здоров'я людини, і починає помилково виробляти антитіла Т-лімфоцити. Фолікули щитовидки під дією такої агресії починають руйнуватися, орган запалюється і не може повноцінно функціонувати.

Вперше досліджував у 1912-му це аутоімунне захворювання Хашимото - японський лікар, на ім'я якого воно пізніше й було назване.

Протікає хвороба тривало, часто діагностується хронічний тиреоїдит щитоподібної залози (ХАІТ). Найчастіше хворіють жінки - у 15 разів рідше патологія діагностується у чоловіків. Рідко зустрічається це захворювання у молодих пацієнток. Як правило, серед тих, кому поставлено цей діагноз, жінки старше 30-35 років.

Причини аутоімунного тиреоїдиту

До кінця причини розвитку хвороби не вивчені. У своїй більшості аутоімунні захворювання щитоподібної залози мають спадковий характер. Тобто схильність до хвороби передається з генами по жіночій лінії.

І хоч назвати причини збою і патогенез фахівці напевно не можуть, є деякі чинники, за наявності яких ризик розвитку АІТ підвищується. До них належать:

• Хронічні захворювання ЛОР органів, хронічний карієс. Ці хвороби, спричинені інфекціями, часто дають ускладнення на прилеглі органи. У цьому випадку це щитоподібна залоза.
• Шкідливе виробництво, погана екологія в регіоні проживання. Ці чинники можуть спровокувати імунну систему на активний захист організму.
• Сильний стрес. І при цьому сам гормональний дисбаланс теж викликає нестабільний емоційний фон.
• Хронічний високий вміст йоду в організмі. Тривалий прийом деяких медичних препаратів.
• Радіоактивне опромінення, тривале перебування під несприятливим впливом прямих сонячних променів.
• Самостійні спроби підвищити імунітет і безконтрольне приймання імуномодулювальних препаратів.
• Захворювання щитоподібної залози пухлинного характеру, наприклад, ендемічний зоб.
• Цукровий діабет, який пов'язаний із порушенням метаболічних процесів, часто провокує розвиток АІТ за схильності до хвороби.
• Синдром Хашимото може проявитися на тлі деяких захворювань крові.

Внаслідок запалення в тканинах щитоподібної залози, спричинених АІТ, з'являється інфільтрат, часто спостерігається утворення лімфоїдних кіст з їхнім подальшим рубцюванням. На тлі патологічних процесів знижується активність ЩЗ, діагностується дефіцит тиреоїдних гормонів і, як наслідок, гіпотиреоз. Рідше кількість вироблених гормонів збільшується набагато вище норми.

Хвороба Хашимото: симптоми

Симптоми аутоімунного тиреоїдиту пов'язані з типом хвороби. Адже за атрофічної форми ЩЗ зберігає розмір, але через загибель клітин спостерігається заміщення залозистої тканини фіброзною. За гіпертрофічного лімфоматозного типу хвороби залоза збільшується, набуває щільної структури.

На перших етапах розвитку хвороби симптоматика відсутня. У міру розвитку захворювання підвищується вироблення ТТГ. Результати аналізів крові дають змогу запідозрити патологію. Наступна стадія - зниження рівня ТЗ і Т4. Це вже безпосередньо вказує, що через запальний процес ЩЗ руйнується, перестає повноцінно функціонувати.

У гострих стадіях запалення, які займають 3-6 місяців, у пацієнтів проявляється тахікардія, тремор рук, підвищена пітливість. Ознаки хвороби Хашимото в хронічній стадії, що настає за гострою формою, якщо її не лікувати, мають такий вигляд:

• Хворобливість шиї під час пальпації.
• Збільшення й ущільнення зоба або зменшення розмірів залози.
• Часто виникає відчуття стороннього тіла в горлі.
• Зміна (огрубіння) голосу.
• Суглобовий біль.
• Підвищення маси тіла. Дієти та фізичні навантаження не допомагають скинути вагу.
• Втома без видимих причин.
• Ознаки дисфункції ШКТ.
• Облисіння, погіршення стану шкіри та нігтів.
• Часто у хворих спостерігається плаксивість, депресії.
• Для хронічного перебігу характерна забудькуватість, погана концентрація уваги.
• Набряки м'яких тканин обличчя - ще один непрямий симптом патології.

Більшість цих проявів пов'язана не із запаленням залози, а з коливанням рівня гормонів, яке обов'язково слідує за запальними процесами.

Аутоімунний тиреоїдит: діагностика

Сьогодні діагностика аутоімунного тиреоїдиту не викликає труднощів. За наявності симптоматики, за власною ініціативою або за направленням сімейного лікаря необхідно звернутися до ендокринолога. Медичний фахівець проводить діагностику та лікування хвороби Хашимото, а також займається профілактикою захворювань щитоподібної залози.
На прийомі лікар проводить огляд шкірного покриву, візуально оцінює розміри щитовидки, шляхом пальпації визначає болючість органу. Обов'язково збирається анамнез - уточнюються скарги, спадкові схильності, негативні чинники, що провокують, наприклад, часті стреси або шкідливі умови роботи. Після аналізу отриманих даних, а також на підставі клінічної картини пацієнтки призначається низка обстежень.
Підтвердити або спростувати діагноз допоможуть:

• Лабораторне дослідження гормональної панелі (ТТГ, Т3, Т4) і виявлення антитіл до гормонів - лімфоцитарний профіль крові.
• УЗД - неінвазивний, безпечний, безболісний метод діагностики, що не має протипоказань і обмежень. Швидке та інформативне дослідження щитоподібної залози дає змогу оцінити структуру, розміри, однорідність органу, виявити наявність кіст, ущільнень, вузлів.
• У деяких випадках призначають сцинтиграфію - діагностичний метод із використанням радіофармацевтичних препаратів, що дає змогу диференціювати тиреоїдит із тиреотоксикозом від інших аутоімунних захворювань щитоподібної залози зі схожими ознаками.

Якщо діагноз підтверджено сукупними результатами досліджень, призначається адекватне лікування, спрямоване на досягнення еутиреозу - нормального функціонування щитовидки без ознак і симптомів гіпо- і гіпертиреозу. Оптимальний метод терапії, зокрема симптоматичної, для конкретної пацієнтки призначається лікарем-ендокринологом на підставі клінічної картини і результатів аналізу.

Аутоімунний тиреоїдит Хашимото: лікування

Лікування хронічного аутоімунного тиреоїдиту щитоподібної залози є спеціалізацією такого напряму медицини як ендокринологія. Воно спрямоване на ліквідацію порушень роботи ЩЗ і на нормалізацію гормонального статусу.
Для цього потрібно вилікувати запалення, викликане атакою антитіл на орган. Допомагає домогтися позитивного результату замісна гормональна терапія. Вона триває кілька місяців, під час яких рекомендовано спостереження в ендокринолога з метою контролю динаміки змін і за необхідності заміни препарату.

Важливо розуміти, що придушення імунної системи, яка атакує клітини ЩЗ, є неприпустимим. Адже під загрозою зовнішніх загроз опиниться весь організм. Тому загальноприйнятим підходом є контроль рівня гормонів для виключення їхнього дефіциту. У разі повторного виявлення гормонального дисбалансу замісна гормональна терапія повторюється.

Абсолютним протипоказанням є безконтрольне приймання вітамінів, харчових добавок з йодом. Це захворювання не викликане дефіцитом мікро- і макроелементів. Їхній високий рівень може лише загострити ситуацію.

Хвороба Хашимото: наслідки та ускладнення

Наслідки і небезпека хвороби в тому, що якщо її не лікувати, якщо діагноз поставлено не правильно, розвивається хронічна дисфункція щитовидки. Вона перестає виробляти потрібну кількість гормонів, що призводить до гіпотиреозу (дефіцит Т3 і Т4) або, навпаки, тиреотоксикозу (підвищений Т3 і Т4). Це, своєю чергою, негативно позначається на роботі нервової, дихальної, судинної системи.

Впливає дисбаланс гормонів щитовидки на роботу серця, шлунково-кишкового тракту, нирок. Тьмяними й ламкими стають нігті та волосся. Шкіра набуває сірого відтінку. Страждає опорно-руховий апарат, часто захворювання супроводжується артритом. У жінки може розвинутися "гормональне безпліддя". Уповільнюються обмінні процеси, на тлі чого істотно погіршується загальний стан хворого.

За синдрому Хашимото у жінок спостерігаються нерегулярні менструації.

Профілактика хвороби Хашимото

Оскільки причини захворювання достеменно не визначені, як і чинники-провокатори хвороби, специфічної профілактики не існує. Лікарі рекомендують більше рухатися, дотримуватися питного режиму, відмовитися від шкідливих звичок, збалансувати харчування, "слухати" свій організм.

За перших проявів збоїв у роботі ЩЗ звертайтеся до лікаря. Але оскільки на перших стадіях багато ендокринних захворювань розвиваються без симптомів, візьміть за правило обов'язкові регулярні консультації фахівця. Проводьте обстеження жіночого та гормонального здоров'я, щоб не пропустити початок розвитку хвороби.

Аутоімунний тиреоїдит щитоподібної залози: діагностика та лікування в Харкові

Це аутоімунне захворювання характеризується сприятливим прогнозом за умови своєчасної діагностики та адекватного лікування. Навіть якщо прийом гормонів буде довічним, якість життя хворого може бути досить високою. Але для цього препарати заміщення мають бути правильно підібрані.

Запорука якісної медичної послуги - висока кваліфікація лікарів. У Харкові найкращі лікарі ендокринологи ведуть прийом у Медичному центрі "Перша Мамологія". Якщо ви стурбовані станом здоров'я і з метою профілактики запрошуємо вас на повноцінне обстеження функціонування щитоподібної залози. Ми використовуємо в роботі сучасні протоколи діагностики та лікування ендокринних захворювань, зможемо шляхом тестів визначити причину дисфункції органу.