Аутоімунний тиреоїдит (Тиреодит Хашимото)

Захворювання щитовидної залози займають одне з провідних місць серед ендокринних патологій. Порушення роботи цього органу відбивається на стані всього організму, оскільки саме щитовидна залоза відповідає за вироблення гормонів, що регулюють обмін речовин, роботу серцево-судинної системи, нервової системи та репродуктивної функції. Однією з найпоширеніших патологій є аутоімунний тиреоїдит, який діагностується переважно у жінок.

Особливість захворювання полягає в тому, що імунна система починає сприймати клітини щитовидної залози як чужорідні та виробляти проти них антитіла. Поступово це призводить до руйнування тканин органу та зниження вироблення гормонів. Чи багато пацієнтів цікавляться, тиреоїдит – це тимчасовий стан чи хронічна хвороба? У більшості випадків захворювання потребує тривалого спостереження та регулярного контролю гормонального фону.

Своєчасне звернення до ендокринолога та виконання рекомендацій фахівця дозволяють запобігти розвитку ускладнень та зберегти гарне самопочуття протягом багатьох років.

Що таке аутоімунний тиреоїдит

Тиреоїдит – це група запальних захворювань щитовидної залози, проте саме аутоімунна форма вважається найпоширенішою. Інша назва патології – тиреоїдит Хашимото. У медичній літературі також використовують термін хронічний лімфоцитарний тиреоїдит.

Хвороба Хашимото – це хронічний процес, що з порушенням роботи імунної системи. Під дією антитіл клітини щитовидної залози поступово руйнуються, що згодом може призвести до розвитку гіпотиреозу.

Скорочена назва захворювання – АІТ. Хвороба здатна роками протікати безсимптомно, тому багато пацієнтів дізнаються про неї випадково під час профілактичного обстеження.

Основні особливості захворювання:

• Повільний розвиток патологічного процесу.

• Хронічна течія.

• Можливість тривалої відсутності скарг.

• Поступове зниження функції щитовидної залози.

• Необхідність регулярного контролю за аналізами.

• Висока поширеність серед жінок.

На ранніх стадіях захворювання добре контролюється, тому своєчасна діагностика має велике значення.

Причини розвитку тиреоїдиту Хашимото

Розглядаючи причини аутоімунного тиреоїдиту, фахівці зазначають, що хвороба розвивається під впливом декількох факторів. Єдиної причини виникнення патології немає.

Найбільш поширеними причинами вважаються:

• Генетична схильність.

• Хронічні стреси.

• Інфекційні захворювання.

• Надмірне вживання йоду.

• Несприятлива екологічна ситуація.

• Гормональні зміни у організмі.

• Вагітність та післяпологовий період.

• Наявність інших аутоімунних патологій.

Важливо! Дуже часто тиреоїдит Хашимото розвивається у людей, родичі яких вже стикалися із захворюваннями щитовидної залози. При цьому хвороба може проявитися не відразу, а через роки після дії факторів, що провокують.

Хто перебуває у групі ризику

Імовірність розвитку патології значно вища у деяких категорій людей. Особливо часто захворювання зустрічається у жінок, оскільки їх гормональний фон більш схильний до змін.

До групи ризику належать:

• Жінки віком від 30-40 років.

• Люди зі спадковою схильністю.

• Пацієнти із цукровим діабетом першого типу.

• Люди, які страждають на ревматоїдний артрит.

• Пацієнти із хронічними вірусними інфекціями.

• Жінки після пологів.

• Люди, які зазнають постійних стресів.

Важливо! При вираженому порушенні функції щитовидної залози може розвиватися зоб у жінок, що супроводжується збільшенням органу та появою дискомфорту в ділянці шиї.

Симптоми аутоімунного тиреоїдиту

Тривалий час захворювання може викликати помітних проявів. У міру прогресування починають з'являтися характерні ознаки, що погіршують якість життя.

Основні симптоми аутоімунного тиреоїдиту включають:

• Постійну слабкість.

• Швидку стомлюваність.

• Сонливість.

• Зниження концентрації уваги.

• Збільшення маси тіла

• Сухість шкіри.

• Ламкість волосся.

• Набряклість особи.

• мерзлякуватість.

• Схильність до запорів.

• Перепади настрою.

• Порушення пам'яті.

• Зниження працездатності.

Форми та стадії тиреоїдиту Хашимото

АІТ може протікати по-різному. Залежно від рівня гормонів виділяють кілька стадій хвороби.

Основні стадії:

• Еутиреоїдна.

• Субклінічна.

• Тиреотоксична.

• Гіпотиреоїдна.

За клінічним перебігом виділяють:

• Латентну форму.

• Гіпертрофічну форму.

• Атрофічну форму.

Іноді захворювання супроводжується збільшенням розмірів залози, внаслідок чого, як ми вже згадували, формується зоб у жінок, який може бути помітним візуально і викликати дискомфорт при ковтанні.

Як діагностують аутоімунний тиреоїдит

Рання діагностика допомагає вчасно встановити діагноз АІТ та розпочати необхідне лікування.

Для обстеження призначають:

• Аналіз крові на ТТГ.

• Визначення вільних Т3 та Т4.

• Дослідження антитіл до тиреопероксидази.

• УЗД щитовидної залози.

• Доплерографія.

• Тонкоголкову біопсію за наявності вузлів.

На підставі результатів обстеження лікар може підтвердити діагноз АІТ, визначити стадію захворювання та підібрати оптимальну схему терапії.

Лікування аутоімунного тиреоїдиту

Основне лікування аутоімунного тиреоїдиту спрямоване на поповнення дефіциту гормонів та попередження ускладнень.

Лікар може рекомендувати:

• Замісну гормональну терапію.

• регулярний контроль рівня ТТГ.

• Корекцію дефіциту вітамінів та мікроелементів.

• Лікування супутніх захворювань.

• Дотримання режиму сну та відпочинку.

• Помірну фізичну активність.

Важливо! Слід розуміти, що лікування аутоімунного тиреоїдиту потребує систематичного підходу. Самостійне відміна препаратів може призвести до погіршення стану та прогресування гіпотиреозу.

Харчування при тиреоїдиті Хашимото

Правильне харчування допомагає підтримувати обмін речовин та покращувати загальне самопочуття. Рекомендується:

• Вживати достатньо білка.

• Включати в раціон овочі та фрукти.

• Стежити за надходженням селену та заліза.

• Обмежувати кількість цукру.

• Зменшити споживання фастфуду.

• Підтримувати достатній питний режим.

• Уникати суворих дієт.

Раціон має бути різноманітним та повноцінним. Будь-які обмеження рекомендується узгоджувати із лікарем.

Можливі ускладнення захворювання

Без лікування захворювання може призводити до серйозних наслідків. До ускладнень належать:

• Стійкий гіпотиреоз.

• Підвищення рівня холестерину.

• Серцево-судинні захворювання.

• Депресивні розлади.

• Безпліддя.

• Порушення менструального циклу.

• Зниження когнітивних функцій.

У деяких пацієнтів формується виражений зоб у жінок, який потребує постійного нагляду фахівця.

Аутоімунний тиреоїдит та вагітність

Аутоімунний тиреоїдит вимагає особливого контролю при плануванні вагітності та під час виношування дитини.

Майбутнім мамам рекомендується:

• Перевірити рівень ТТГ до зачаття.

• Регулярно відвідувати ендокринолога.

• Контролювати рівень гормонів.

• Дотримуватись призначення лікаря.

• Слідкувати за раціоном харчування.

При адекватній терапії жінки з цим захворюванням успішно виношують та народжують здорових дітей.

Вплив аутоімунного тиреоїдиту на якість життя

Незважаючи на те, що аутоімунний тиреоїдит відноситься до хронічних захворювань, при правильному лікуванні більшість пацієнтів можуть вести звичний спосіб життя. Однак недолік гормонів щитовидної залози здатний відбиватися практично на всіх системах організму та суттєво впливати на фізичний та емоційний стан людини.

При зниженні функції щитовидної залози багато пацієнтів відзначають постійну втому, зниження працездатності та погіршення концентрації уваги. Навіть після повноцінного відпочинку може зберігатися почуття слабкості та сонливості. Крім того, захворювання нерідко супроводжується змінами настрою, підвищеною тривожністю та схильністю до депресивних станів.

У жінок хронічне порушення гормонального фону може призводити до збоїв менструального циклу, труднощів із зачаттям та погіршенням стану шкіри, волосся та нігтів. Якщо своєчасно не розпочати терапію, можливе прогресування гіпотиреозу та розвиток ускладнень.

На якість життя також впливають основні симптоми аутоімунного тиреоїдиту, які можуть посилюватися при стресах, нестачі сну та недотриманні рекомендацій лікаря. Саме тому пацієнтам важливо приділяти увагу як медикаментозному лікуванню, а й способу життя.

Для підтримання хорошого самопочуття рекомендується:

• Регулярно приймати призначені препарати.

• Контролювати рівень гормонів щитовидної залози.

• Уникати хронічного стресу.

• Дотримуватись режиму сну та відпочинку.

• Підтримувати достатню фізичну активність.

• Слідкувати за масою тіла.

• Повноцінно та різноманітно харчуватися.

• Проходити профілактичні обстеження.

Особливого значення має психологічний комфорт. Людям, у яких встановлено діагноз АІТ, важливо розуміти, що захворювання добре контролюється. При дотриманні рекомендацій ендокринолога можна уникнути виражених проявів хвороби та підтримувати високу якість життя протягом багатьох років. Сучасні методи терапії дозволяють компенсувати гормональний дефіцит та зберегти звичну активність незалежно від віку пацієнта.

Профілактика та спосіб життя при тиреоїдиті Хашимото

Цілком запобігти розвитку захворювання неможливо, проте можна уповільнити його прогресування. Для цього рекомендується:

• Регулярно відбуватиметься обстеження.

• Уникати стресових ситуацій.

• Чи не приймати препарати йоду без призначення лікаря.

• Підтримувати звичайну масу тіла.

• Дотримуватись режиму сну.

• Помірно займатися спортом.

• Відмовитись від шкідливих звичок.

Людям, у яких вже діагностовано АІТ, важливо регулярно відвідувати ендокринолога та не пропускати контрольні обстеження.

Висновок

Аутоімунний тиреоїдит є хронічним захворюванням, яке потребує уважного ставлення до свого здоров'я. Важливо розуміти, що хвороба Хашимото – це не вирок, а стан, який при своєчасному лікуванні добре контролюється. Знання факторів ризику, уважне ставлення до перших симптомів та регулярне спостереження у фахівця допомагають запобігти ускладненням та зберегти високу якість життя на довгі роки.

Якщо у вас залишилися питання, або вам потрібна консультація, звертайтесь до клініки «Перша Мамологія» вже сьогодні. Наші лікарі вам неодмінно допоможуть.